Дайджест ЗМІ

Міжнародна допомога, програми підтримки, сімейні ферми і переробка: чим живе аграрний сектор Львівщини





Як змінився аграрний сектор області від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України.

«Аграрії стикнулися з доволі серйозними викликами. Перший – зростання цін на ресурси. Так, у порівнянні до попереднього року, в нас на 75% подорожчало пальне, на 50% зросли ціни на міндобрива. Відтак, собівартість продукції зросла, натомість ціни на продукцію в літній період знизились. Чому знизились ціни? Через заблоковані порти обсяг експорту суттєво впав і ситуація влітку була критична, бо ціни на продукти знизились нижче собівартості. Попри це аграрії не припиняли свою роботу, вони розуміли, що треба було і посіяти і зібрати врожай, адже окремі регіони такої змоги не мали», – про це під час брифінгу у медіацентрі «Україна» розповіла керівниця департаменту АПК Львівської ОВА Тетяна Гетьман.

Після того як запрацював «зерновий коридор» напруга на ринку почала спадати.  Наприклад, зараз експортні ціни на продовольче зерно 2 і 3 класу поступово досягають показників попереднього року. Але частка продовольчого зерна у врожаї 2022 року є меншою порівняно з попереднім роком, внаслідок вимушеної економії ресурсів аграріями.

Завдяки тому, що минулий рік був одним з найуспішніших у фінансовому плані за останні 10 років, цьогоріч загальна посівна площа під сільгоспкультури на Львівщині не знизилась, вона навпаки зросла. Львівська область була однією з небагатьох, які збільшили посівні площі.

Що ж стосується підтримки агросектора, то майже всі державні програми призупинили. Працювала єдина програма – пільгове кредитування в межах Програми «5-7-9» на проведення посівної.

Проте до допомоги аграріям долучились міжнародні партнери.

«Ми мали кілька поставок гуманітарної партії насіння, завдяки чому кожен четвертий аграрій області отримував гуманітарну допомогу у вигляді насіння. Його засіяли на приблизно 6 тис га землі – це майже 7% всієї посівної площі у фермерських господарствах області. Окрім цього, нещодавно завдяки проєкту USAID Агро та ФАО наші аграрії отримали полімерні рукави для зберігання зерна. Загальна ємність рукавів 170 тис тонн», – додала Тетяна Гетьман.

Додатковий ресурс для зберігання зерна є дуже важливою допомогою для області, адже від початку повномасштабної війни суттєво змінився вектор експорту і тепер значні обсяги йдуть через країни Євросоюзу, а Львівщина є прикордонним регіоном і навантаження на нашу інфраструктуру зі зберігання суттєво зросло.

«Львівщина цьогоріч була єдиною областю, яка мала власну Програму підтримки аграрного сектора», – наголосила керівниця департаменту АПК.

Так, з обласного бюджету на підтримку аграріїв скерували 26,5 млн грн, нею скористались 176 мікро- та малих суб’єктів господарювання. В межах Програми відшкодовували відсотки за залученими кредитами, надавали пільгові кредити, відшкодовували вартість насіння, дотації на корів.

«Ще одна ініціатива, вже з державного бюджету, стосувалась дотації на корів та землю. В регіон залучили понад 46 млн грн. Для цього була потрібна реєстрація в Державному аграрному реєстрі. Також, в межах проєкту «ЄРобота» на територію області залучили понад 87 млн грн: люди отримували кошти на відкриття власної справи, закладку нових ягідних насаджень, купівлю обладнання для переробки сільськогосподарської сировини», – пояснила Тетяна Гетьман.

Також, завдяки міжнародній підтримці, в області цьогоріч збудують 5 модульних зерносховищ загальною ємністю 50 тис. тонн.

Тетяна Гетьман зазначила, що від початку повномасштабного вторгнення на Львівщину релокувались понад 20 підприємств харчової промисловості. Це – переробні підприємства, які сприятимуть створенню доданої вартості з нашої сировини.

У сторону переробки свою діяльність спрямовують і місцеві фермери.

Як розповіла співзасновниця кооперативу «Карпатські ґазди», що у Стрийському районі, Катерина Тарасенко, у планах кооперативу – переробка сільськогосподарської сировини.

Жінка у 2014 році евакуювалася з Луганщини, а під час повномасштабної війни створила прихисток для ВПО, сьогодні керує об’єднанням фермерів, які виробляють молочну продукцію, зокрема крафтові сири.

У планах кооперативу – добудова свинарника, доїльний зал, переробка м’яса.

Додамо, що Львівщина є лідером серед областей за кількістю сімейних фермерських господарств. Сьогодні їх в області 74, 14 з них створили за останній рік.

«Це демонструє, що люди не опустили руки, вірять в перемогу. І аграрний сектор буде розвиватись далі», – наголосила Тетяна Гетьман та запросила усіх охочих на ярмарок для виробників крафтових продуктів.

Він відбудеться у неділю, 20 листопада, у львівському Палаці мистецтв (вулиця Миколи Коперника, 17). Початок об 11:00.

В межах ярмарку свою продукцію презентуватимуть понад 40 виробників.